Rugsėjo 14–26 d. Marijos ir Jurgio Šlapelių namo-muziejaus galerijoje (Pilies g. 40) pristatoma Marynos Pavlyshyn (g. 1989 m. Užkarpatėje, Chusto mieste) koliažų ir meno objektų paroda „Tyliųjų fragmentų istorijos”.

Pamačiau Maryną renginio šurmulyje pirmaisiais karo metais – ji stovėjo tarsi nužengusi iš senųjų meistrų paveikslų – tiesi, tvirta, aristokratė, kurios kilme nedrįstum abejoti. Fotografuojant jos portretą nereikia specialaus apšvietimo – ją tarsi gaubia dangiška šviesa. Vėliau pamačiau jos fotografijas, kitus objektus – laisvės, estetikos, talento balansas, vidaus ir išorės švara. Rodos, kiekvienas Marynos kūrybos etapas ateina su lengvumu, nepaisant išorės trukdžių. Tikiu, kad, aplankę parodą, pasijusite apdovanoti.

Dar studijuodama landšafto dizainą, M. Pavlyshyn pradėjo dirbti pagal specialybę. Ji visuomet mėgo augalus, todėl gimus dukrai pradėjo kurti natūralią kosmetiką. Tuo metu rinkoje tokių produktų buvo labai mažai, tad pamažu pomėgis tapo verslo projektu amelie.cosmetics. Iš Užgorodo augalų kuriami produktai, jų vizualus identitetas – taip pat buvo Marynos kūryba. Naujas Marynos kūrybos fragmentas – iš natūralių produktų kuriamos žvakės. Ji dievina patį procesą: išsirinkti formas, derinti aromatus, dirbti su vašku, kurti pačius įvairiausius derinius.
Parodoje bus pristatyta ir daugkartinio naudojimo originalių žvakių instaliacija, kurios svarbus dėmuo – kvapas.

Svarbi Marynos kūrybos dalis visuomet buvo fotografija: „Myliu fotografiją, įvairiausius žurnalus, faktūras, tekstūras, šiek tiek piešiu. Kažkuriuo momentu visa tai pradėjo natūraliai jungtis tarpusavyje – fotografija, žurnalų iškarpos piešiniai, dažai, tekstūros. Taip pradėjau kurti koliažus, – pasakoja ji. – Kūriniai įvairių formatų: tarsi atvirukai, tapybos kūriniai ar tiesiog nestandartinio formato objektai. Mano koliažai – tai galimybė įžvelgti grožį pačiose netikėčiausiose vietose, sujungti, rodos, nesuderinamus elementus į vieną istoriją.“

Žvelgiant į menininkės, koliažus gali išgirsti Getai Brătescu artimą muzikinį ritmą, Leon Ferrari įkvėptą vaizdo ir teksto sintezę. Kiekvienas Marynos kūrinys gimsta meditatyvioje ramybėje,kuriant istoriją taktiliškai plėšant senus žurnalus, tapant ir intuityviai kuriant istoriją, ilsintis nuo
globalaus triukšmo. Marynos paroda – tarsi priminimas, kad aplink mus – labai daug grožio. Tereikia išmokti jį pastebėti, surasti paprasčiausiose detalėse: žurnaluose, fotografijose, spalvose, faktūrose, atsitiktiniuose deriniuose. Jungti šias skirtybes į visumą ir iš šių elementų kurti savo
istoriją.

Plakato dizainerė Milana Zubenko (Ukraina)
Parodos kuratorė Ramunė Šuščevičiūtė
Marynos Pavlyshyn portretas. Myko Zava nuotrauka
Koliažai. M. Pavlyshyn nuotraukos

Stories of Silent Fragments

From September 14 to 26, an exhibition of collages and art objects by Maryna Pavlyshyn (b. 1989 in Khust, Zakarpattia), Stories of Silent Fragments, will be on view at the gallery of the Marija and Jurgis Šlapeliai House Museum, Pilies St. 40, Vilnius.

I first saw Maryna amid the bustle of an event during the first years of the war. She stood as if she had stepped out of a painting by the Old Masters — upright, strong and aristocratic, with a presence that left no room to doubt her lineage. She seemed to be surrounded by a kind of celestial light. Later, I discovered her photographs and other works — a delicate balance of freedom, beauty and talent, reflecting a sense of both inner and outer purity. It seems that each stage of Maryna’s creative journey unfolds with a sense of lightness, despite the obstacles of the outside world. I believe that those who visit the exhibition will leave feeling somehow blessed.

While still studying landscape design, M. Pavlyshyn began working in her chosen field. She had always loved plants, and after the birth of her daughter, she began creating natural cosmetics. At the time, there were very few such products on the market, and what began as a passion gradually evolved into the business project amelie.cosmetics. The products, created from plants grown in the Zakarpattia region, as well as their visual identity, were also Maryna’s creations.

Another fragment of Maryna’s creative journey is her work with candles, made from natural materials. She loves the process itself: choosing shapes, combining aromas, working with wax and creating the most unexpected combinations. The exhibition will also feature an installation of original reusable candles, in which scent plays an important role. Photography has always been an important part of Maryna’s creative practice: “I love photography, all kinds of magazines, textures and surfaces. I draw a little, too. At some point, all these things began to naturally come together — photography, magazine cut-outs, drawings, paint and textures. That’s how I began creating collages,” she explains.

The works come in different formats: some resemble postcards or paintings, while others take the form of unconventional objects. “My collages are an opportunity to discover beauty in the most unexpected places, to bring seemingly incompatible elements together and turn them into a single story.”  Looking at the artist’s collages, one can hear a musical rhythm reminiscent of Geta Brătescu, as well as a synthesis of image and text inspired by León Ferrari. Each of Maryna’s works emerges from a meditative state of calm — a story created through the tactile act of tearing old magazines, painting and intuitively bringing elements together, offering a moment of respite from the noise of the world.

Maryna’s exhibition is a reminder that there is an abundance of beauty all around us. We simply need to learn how to notice it — to find it in the simplest details: magazines, photographs, colours, textures and unexpected combinations. To bring these elements together into a whole and, from these fragments, create our own story.

Posters designers Milana Zubenko

Curator of the Exhibition Ramunė Šuščevičiūtė

Portrait of Maryna Pavlyshyn. Photo by Myko Zava Collages 

Photographs by M. Pavlyshyn

Історії тихих фрагментів

З 14 до 26 вересня у галереї будинку-музею Марії та Юргіса Шлапялісів (вул.
Пілєс, 40) відбувається виставка колажів та об’єктів мистецтва Марини Павлишин (нар. 1989, м. Хуст, Закарпаття) «Історії тихих фрагментів».

Я побачила Марину під час заходу в перші роки війни: вона стояла, ніби зійшла з картин старих майстрів, — рівна, стійка, аристократка, у чиєму походженні не зважишся сумніватись. Для її портрета не потрібне спеціальне освітлення, адже її ніби огортає небесне світло. Згодом я побачила її фотографії та інші об’єкти — баланс свободи, естетики й таланту, внутрішня і зовнішня чистота. Здається, кожен етап творчості Марини приходить із легкістю, незважаючи на зовнішні перешкоди.

Вірю, що, відвідавши виставку, ви відчуєте себе обдарованими.

Ще під час навчання ландшафтного дизайну М. Павлишин почала працювати за спеціальністю. Вона завжди любила рослини, тому після народження доньки почала створювати натуральну косметику. На той час на ринку подібних товарів було дуже мало, тож поступово захоплення переросло у бізнес-проєкт amelie.cosmetics. Продукти, виготовлені з ужгородських рослин, та їхній візуальний стиль також були творінням Марини.

Новим фрагментом творчості Марини стали свічки, виготовлені з натуральних матеріалів. Вона обожнює сам процес: обирати форми, поєднувати аромати, працювати з воском, створювати найрізноманітніші композиції. На виставці також буде представлена інсталяція оригінальних свічок багаторазового використання, важливим елементом якої є аромат.

Важливою частиною творчості Марини завжди була фотографія: «Люблю фотографію, різноманітні журнали, фактури, текстури, трохи малюю. У певний момент усе це почало природно поєднуватися між собою: фотографія, вирізки з журналів, малюнки, фарби, текстури. Так я почала створювати колажі, — розповідає вона. — Роботи різних форматів: як листівки, живописні полотна або просто об’єкти нестандартного розміру. Мої колажі — це можливість розгледіти красу в найнесподіваніших місцях, об’єднати, здавалося б, несумісні елементи в одну історію».

Дивлячись на колажі художниці, можна почути близький до Гети Братеску музичний ритм та побачити синтез зображення й тексту, натхненний Леоном Феррарі. Кожен твір Марини народжується в медитативному спокої: вона малює та тактильно рве старі журнали, інтуїтивно вибудовуючи розповідь і відпочиваючи від глобального шуму. Виставка Марини — це наче нагадування, що довкола нас дуже багато краси. Потрібно лише навчитися її помічати, знаходити у найпростіших деталях: журналах, фотографіях, кольорах, фактурах, випадкових поєднаннях.

Поєднувати ці відмінності в єдине ціле й з цих елементів творити власну історію.

Дизайнерка плаката Мілана Зубенко (Україна)
Кураторка виставки Рамунє Шущевічюте
Портрет Марини Павлишин. Фото Myko Zava
Колажі. Фото М. Павлишин